Бахмутская газета «СОБЫТИЯ» выходит по средам в Бахмуте (Артемовске), Часов Яре, Соледаре
04.07.2018
№ 27
(1278)

Все выпуски
 
E-mail:
Пароль:
Напомнить пароль?
Регистрация
Прочие статьи  № 11 (1262) от 14.03.2018 Другое 
УКРАЇНСЬКИЙ ДОНБАС МАЄ ШАЛЕНІ ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ І РЕАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, - професор УжНУ Ігор Тодоров
Автор – Бійовський М.Р. аналітик Інституту демократизації та розвитку, кандидат філософських наук.

Інтерв’ю з професором Ігорем Тодоровим (експерт міжнародних відносин, доктор історичних наук) щодо втілення Україною євроінтеграційної політики та поглиблення співпраці з євроатлантичними структурами. До 2014 р. І.Тодоров був провідним дослідником та фахівцем в Донецькому національному університеті ім. В.Стуса з питань Євросоюзу. Науковець прокоментував особливості входження свого рідного регіону – Донбасу – до європейських політико-економічних структур.

Б.М. Європейська інтеграція є механізмом, який, в першу чергу, відкриває для українського суспільства спектр можливостей для модернізації в сфері економіки, соціальної політики, державного управління, участі в міжнародних процесах регіонального та глобального рівня. На даний момент значна частина українців вже користується перевагами безвізового режиму з ЄС. Які можливості відкриває євроінтеграція для жителів Донбасу? Співпраця з якими європейськими структурами може стати особливо плідною та вигідною для Донбасу з огляду на сучасну ситуацію в регіоні?

Т.І. Для України питання європейського вибору не є риторичним. Наша вітчизняна історія наводить чимало яскравих прикладів, які переконливо свідчать, що за своїми історико-культурними, ментальними джерелами Україна завжди належала до Європи. Саме уроками історії та прагненням України повернути свою ідентичність як повноправної європейської держави насамперед керувалося політичне керівництво держави при визначенні стратегічної мети зовнішньої політики Української держави – інтеграції до європейських та євроатлантичних структур…

Членство в Європейській Унії та НАТО стосується усього суспільства, тому громадянське суспільство відіграє важливу роль у підтримці прагнень до європейської та євроатлантичної інтеграції. Одна з головних ознак європейськості – підконтрольність влади громадянам. Це передбачає прозорість дій керівництва, незалежність медіа, діяльність партій і депутатів в інтересах виборців. Для інтеграції до європейської та євроатлантичної спільноти необхідна наявність громадянського суспільства – мережі активних громадських організацій, дієвого місцевого самоврядування, етнічної, мовної та релігійної толерантності. Як незалежні дійові особи, неурядові організації здійснюють тиск на владу щодо прискорення темпів реформ, сигналізують про проблеми, які виникають на їхньому шляху, проводять нагляд за впровадженням різних програм, ініційованих ЄС та НАТО, і реально допомагають забезпечувати обґрунтовану підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції. Влада, зі свого боку, під тиском західних партнерів, співпрацює з цими неурядовими структурами...

Імплементація Угода про асоціацію з ЄС вимагатиме серйозного рівня відповідальності щодо реформування України на користь європейськості. За великим рахунком, питання євроінтеграції не є самоціллю, це питання поліпшення життя всередині країни. А якщо так, то тут мають бути зацікавлені всі громадяни, незалежно від політичних поглядів. Скажімо, частина Угоди про Асоціацію в якій мова йде про всеохоплюючу зону вільної торгівлі передбачає дуже чіткий захист прав споживачів. А всі ми є споживачами. Потрібно пояснювати людям, що це не просто політична угода уряду, а інтереси всього українського народу. Україна має звітувати про виконання своїх зобов’язань Європейському Союзу. На мою думку, якщо влада бере зобов’язання, вона має їх виконувати і звітувати всередині країни. Плюс певний контроль європейської спільноти. Ще інша сторона, з чого ми почали, — громадянське суспільство. В цьому контексті, вимушені переселенці об’єктивно зацікавлені в тому, щоб влад була більш демократичною, більш толерантною, більш відкритою. Нарешті має бути зупинено ставлення деяких можновладців до держави як до власного бізнес-проекту…

Сприйняття України як своєї держави, власної Батьківщини, самоцінного явища, її незалежності й небажання бути підпорядкованим політично іншим державам має спричинити економічні об’єднання з європейськими структурами і таким чином проходження точки неповернення входження до імперських проектів.

Втім, якщо українська державність слабшає, удекого виникає бажання відновити «радянський союз» або щось на кшалт цього. Це не лише ностальгія за минулим. Економічний аналіз свідчить про те, що повернення туди означатиме консервацію або навіть погіршення економічної ситуації в перспективі. Адже там немає нового ринку, перспективи та інших переваг. Саме це відбувається на окупованих територіях. Європейський Союз — це передусім економічне об’єднання, яке має широкі перспективи. І збереження незалежності, турбота про розвиток має якраз спричинити підтримку ЄС. Коли ж говорити про ЄС, то тут, попри всі традиційні коливання, є юридична база, Закон про основи національної безпеки, Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Вона дає карт-бланш проєвропейським силам. Інша річ, що на сході, півдні та деяких центральних регіонах значна частина населення (у різних областях по-різному) скептично дивляться на ЄС. Не тому, що не хочуть, а тому, що у нас існує тотальна приреченість: ми не такі, як вони, ми гірші, і ніколи не будемо такими, тому якщо об’єднуватися, то з подібними до себе, які готові жити в нелюдських умовах. Але, вибачте, не набагато відрізнявся рівень життя у тих же Словаччині, Румунії, Болгарії, Польщі, країнах Балтії, тобто не треба порівнювати Україну з Німеччиною чи Францією. За наявності політичної та суспільної волі ці нові країни ЄС змогли багато чого зробити і змінити на краще. Варто нагадати, що курс уже обрано ще за президентства Л.Кучми. І фактично відтоді відхилення від генеральної лінії майже не було, хоч би хто був президентом чи прем’єром. Але приєднання до ЄС передбачає дуже ретельну щоденну домашню роботу. І вона потрібна не Європейському Союзу, а насамперед нам. Лише ретельна щоденна праця України забезпечить їй покращання відносин і найближчу перспективу.

На мій погляд, варто звернути увагу на історію Донбасу. Адже вона почалася не з індустріалізації, і не з заселення земель козаками. Варто говорити, що це територія стародавньої Скіфії, Сарматії, тобто народів, які брали участь у загальноєвропейській історії. Як казав покійний Геннадій Удовенко: «Україні ніколи не треба було рубати вікно у Європу, вона завжди була складовою європейської цивілізації».

Б.М. Сучасна економіка в будь-якій країні може динамічно розвиватися та конвертуватися у блага для населення виключно у випадку ефективної включеності в глобальну світову економіку. Які можливості для економіки Донбасу відкриваються у результаті поглиблення співпраці з європейськими партнерами в рамках загальної інтеграції України в європейські структури? Водночас, якими є перспективи функціонування як окремих підприємств, так і промислової інфраструктури в ОРДЛО в результаті обмежень економічної взаємодії з західними партнерами після їх т.зв. «націоналізації» про кремлівськими бойовиками?

Т.І. Необхідність виключеності в глобальну світову економіку не викликає сумнівів. І Україна багато чого в цьому досягла, зокрема в сільськогосподарській галузі. Маленький приклад: в Закарпатті вже кілька років діють заводи компаній Джейбіл Сьоркіт Юкрейн (американський капітал) та Ядзакі Україна (японський капітал), які працюють за замовленнм провідних європейських автомобільних концернів.

Український Донбас має шалені потенційні можливості для залучення іноземного капіталу і реальної модернізації промисловості. Варто ширше використовувати можливості Представництва Єврокомісії, Європейського банку реконструкції та розвитку тощо.

Щодо окупованих територій – то там безперспективність, абсолютна залежність від хворобливого сприйняття дійсності РФ («імперією зла»). З іншого боку, фактична руйнація і навіть загибель певних традиційних галузей економіки регіону в т.з. «днр»-«лнр» може надати після звільнення перспективу переформатування господарства відповідно до сучасних вимог.

Б.М. Якісна освіта молодого покоління є запорукою розвитку та благополуччя суспільства. Які можливості в освітньому та кар’єрному плані відкриваються перед молоддю Донбасу в контексті поглиблення взаємодії України з ЄС? Які конкретні освітні та наукові європейські програми ви порекомендуєте своїм молодим землякам для освітнього та кар’єрного зростання?

Т.І. Молодь Донбасу має широкі можливості отримати вищу освіту у вишах регіону, зокрема тих які евакуйовані (існують певні пільги для вступу саме до них!). Проте, як вся українська молодь, молоді донбасівці можуть навчатися в країнах ЄС, передусім сусідніх теж на достатньо пільгових умовах. В Ужгороде тільки но побачив білборд з рекламою Пряшевського університету: безкоштовно і без ЗНО1 Отримання освіти в країнах ЄС надає можливість подальшого працевлаштування в них, але й кар’єрного зростання при поверненні на Батьківщину. Ось наприклад, Наукове товариство імені Шевченка в США анонсує нову спеціальну стипендійну програму, розраховану на підтримку талановитих та перспективних українських студентів, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Ця стипендійна програма ставить собі за мету допомогти талановитим молодим людям подолати їх життєві труднощі заради майбутньої перспективи, можливостей та професійної реалізації.

(http://shevchenko.org/scholarships/specialna_studentska_stypendijna_prohrama)

Б.М. ВУЗи та наукові установи Донбасу разом з більшістю професорсько-викладацького складу було евакуйовано з окупованих територій в різні регіони України. Ви самі зараз продовжуєте свою наукову та викладацьку діяльність в Ужгороді та приймаєте активну участь в академічному житті західноукраїнського регіону. Наскільки комфортно, як в професійному так і особистому плані, почувають себе вчені з Донбасу в Закарпатській, Вінницькій, Івано-Франківській та ін. областях? Чи можемо ми говорити про безпідставність поширюваного кремлівською пропагандою міфу про «нездоланний розрив між Галичиною та Донбасом»?

Т.І. Дійсно з майже двох мільйонів біженців від російської агресії вагома частину складає інтелігенція. І в кожного науковця, лікаря, інженера, журналіста, університетського викладача власна історія. Абсолютна більшість моїх знайомих, друзів, колег, колишніх студентів переважно комфортно почувають себе у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Чернівцях чи Ужгороді. Звісно успішність залежить від багатьох чинників, зокрема від бажання інтегруватися. Події останніх чотирьох років (російська агресія, окупація) розвиваються таким чином, що ми на них реально вплинути не можемо. Певен, що трагедійність ситуації залежить від суб’єктивного сприйняття. Отже, з осені 2014 року я намагаюся доводити, що не варто розглядати те що відбулося лише як трагедію, але і як нові можливості!

Я особисто не мав можливості повернутися до рідного міста восени 2014 року через реальну небезпеку. Відповідно, мав звільнитися з ДонНУ за місяць до його евакуації до Вінниці. З вересня 2014 р. працюю в Ужгородському національному університеті, як в Донецьку займаюся підготовкою студентів-міжнародників, ініціював за прикладом ДонНУ відкриття Інформаційного Центру ЄС і Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції.

Міжрегіональні розбіжності в Україні обумовлені низкою чинників, вони завжди були і будуть, і це не вада, а конкурентна перевага нашої країни. Водночас, російська інвазія сприяє консолідації українського суспільства певному невілююванню деяких розбіжностей…

Донецькі і луганські університети працюють в екзилі. В тому числі моя альма матер - Донецький національний університет у Вінниці, який нарешті отримав в позаминулому році імя Василя Стуса. Доречі, наприкінці 2008 року я був серед небагатьох своїх колег – викладачів ДонНУ які підтримали ту ініціативу молодих патріотів. Три останніх роки я співпрацював в ДонНУ в якості сумісника, а цього року був запрошений головою Екзаменаційної комісії у міжнародників.
   

Разрешается копирование с обязательным указанием активной ссылки на http://sobitiya.com.ua/news_full.php?nid=22727
 
 

Комментарии читателей к этой новости [0]:

Добавление комментария:

Напоминаем, что добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи нашего сайта. Зарегистрироваться >

Комментарии не должны содержать ненормативную лексику, неправдивую информацию, искажение фактов, оскорбления, домыслы, порочащие честь и достоинство третьих лиц. Также не разрешается употреблять html-теги. В противном случае администрация сайта оставляет за собой право на удаление данного комментария.

Посмотреть все материалы из рубрики "Прочие статьи".
Посмотреть все материалы из выпуска № 11 (1262) от 14.03.2018.

 
     
Новости за эту дату Новости за 14.03.2018:

   

 

  © 2010-2018 Sobitiya.com.ua - Бахмутская еженедельная газета «СОБЫТИЯ» (Бахмут, Часов Яр, Соледар, Бахмутский р-н Донецкой области).

Разрешается копирование материалов сайта с обязательным указанием активной ссылки на страницу сайта Sobitiya.com.ua.

 

узнать больше
о еженедельнике

быстро найти
на сайте Событий

сориентироваться
по карте сайта

почитать
RSS-ленты

ознакомиться
с архивом

просмотреть
объявления

связаться
с редакцией